У рамках програми «Містотворці», спрямованої на формування девелоперів нової генерації, ми акцентуємо увагу на важливості участі архітекторів та ефективній співпраці з ними у процесі створення якісної, естетичної та людиноцентричної архітектури.
Під час четвертого модулю ми спільно з Харківською школою архітектури провели воркшоп, де студенти разом з викладачем ХША Антоном Железновим створювали макет майбутнього проєкту, який є частиною кейс-стаді методу Школи професійного девелопменту.
Архітектурне макетування – це процес створення концептуальних моделей об'єктів з метою аналізу, тестування та демонстрації їхнього функціоналу перед реалізацією. Цей інструмент включає створення прототипів, макетів або схем, які відображають основні аспекти проєкту.
Хоча навички макетування не є обов'язковими для девелопера, важливо мати чітке уявлення про те, як виглядатиме кінцевий продукт. Девелопер може бути залучений у роботу архітектора на різних етапах проєкту. Зокрема, до початкової розробки концепції – створення макету, що дозволяє йому активніше та чіткіше висловлювати бачення та очікування.
Макетування допомагає отримати виразне уявлення про концепцію та основні аспекти майбутнього архітектурного об'єкта. Під час цього процесу зазвичай відбувається активний обмін ідеями між архітекторами, замовниками та іншими учасниками проєкту. Тому метою воркшопу було занурення девелоперів у робочий процес архітекторів, що допомогло їм глибше зрозуміти цінність та важливість співпраці.
Досвід створення макету – перший для більшості студентів програми. Деякі з них прийшли в Школу перед стартом свого першого девелоперського проєкту з метою вивчення і дослідження всіх етапів його створення. Інші приєдналися для того, щоб розвиватися у своїй сфері, отримати нові знання та знайти майбутніх партнерів.
Архітектор Антон Железнов вважає, що досвід роботи архітектора дає можливість девелоперу зрозуміти складність та цінність виконаної роботи. Це, в свою чергу, створює умови для взаємоповаги та формування партнерських робочих стосунків.
«У класичному розумінні девелопер є замовником архітектора, для архітектора девелопер – це клієнт. Архітектор обслуговує запити та потреби девелопера. Проте успішність проєкту підвищується, якщо девелопер та архітектор працюють як партнери та прагнуть досягти якнайкращого результату. Тому хотілось би, щоб партнерства між архітектором, підрядником, девелопером ставало більше. Замовник повинен поважати роботу архітектора – це дуже важливо. І навпаки. Один із інструментів цієї поваги – розуміння складності та цінності роботи. Ми ставили перед собою мету: щоб девелопери пережили досвід архітекторів. Зазвичай вони замовляють та диктують правила, створюють технічні завдання. Під час воркшопу було навпаки – їм потрібно було ніби обслуговувати запити замовника», – пояснює ідею Антон Железнов.
Програма «Містотворці» надає не лише теоретичні, але й практичні знання, необхідні під час кожного етапу створення архітектурних об’єктів. Міста розвиваються, змінюються зовнішні та внутрішні обставини, цінності та стандарти. Щоб знайти «ідеальний рецепт» проєкту як для новачків, так і для досвідчених гравців ринку, необхідно актуалізувати старі та отримувати нові знання та досвід, експериментувати й виходити зі своєї «зони комфорту».
Воркшоп зі створення макета призначений для того, щоб девелопери отримали досвід архітекторів та переосмислили їхній внесок у проєкт. Макетування – це один з потужних інструментів для створення об'єктів архітектури, які реагують на контекст. Зазвичай межі макету охоплюють в рази більше, ніж фактична ділянка проєктування. Це дозволяє врахувати квартали, вулиці, будівлі та ландшафти і перевірити як об'єкт впливає на вже сформоване середовище. За допомогою макету можна перевірити інсоляцію, висотність та пропорції будівлі в контексті кварталу. Наші міста потребують комплексного бачення, і макетування може бути якісним інструментом у досягнення цієї цілі.
«Ми обрали для макетування реальну ділянку на Андріївському узвозі. Разом із студентами відвідали та вивчили її, обговорили можливі варіанти розвитку, зробили фото та скетчі», – розповідає Антон Железнов. «Ми живемо у фізичних реальних містах та проєктуємо не в цифровому просторі, тому маємо відчувати масштаб та дух простору».
«Студенти розділилися на команди, і кожна з них отримала вже створені концепції. Після цього ми перейшли до макету, створюючи рельєф, будівлі та зелені насадження навколо. Та після їх критичного переосмислення сформували свою пропозицію у вигляді макету», – розповідає Антон Железнов.
На думку Антона Железнова, девелоперу необхідно розуміти масштаб, пропорції та контекст. І саме такий інструмент, як макетування, допомагає це зробити. Загалом, завжди на початку реалізації проєкту девелоперу та архітектору важливо зрозуміти один одного в контексті цінностей та цілей. Під час візиту на ділянку замовник озвучує свою візію та бачення майбутнього об’єкту. Після перших зустрічей команда архітекторів робить презентацію, альбом креслень, макет та проєкт у віртуальній реальності. Але найцікавіше – це макет, зізнається архітектор. Замовники часто найбільше сконцентровані саме на цьому, а деякі долучаються до процесу разом з архітектором.
Студент «Містостворців» Олег Нацюк, який розпочав реалізацію свого першого проєкту багатоквартирного будівництва, вважає необхідним усвідомлювати кожен етап девелопменту, зокрема, і через досвід макетування.
«Проєктування – це частина девелопменту, і коли ти делегуєш певні завдання, то потрібно їх вміти правильно контролювати. Практичний досвід допомагає орієнтуватися у деталях та розуміти етапи проєкту. Це гарантує впевненість у своїй професійності, якщо виконавець починає нав'язувати тобі свою думку. Якщо ти орієнтуєшся, то можеш правильно скоригувати технічне завдання. Під час створення макету мені важливо було отримати навички роботи з картою, рельєфом та масштабом. Мені, як девелоперу, необхідно цей етап дослідити та пройти», – поділився Олег Нацюк.
За словами Артема Мочульського, головного інженера ТОВ «Роял Інжиніринг» та студента «Містотворців», макетування дає розуміння взаємодії проєкту з оточуючим середовищем: чи розкритий потенціал, чи гармонує ідея з наявною архітектурою.
«Під час воркшопу я отримав навички створення фізичного макету девелоперського проєкту та зрозумів цінність виготовлення просторової моделі концепції, яка полягає у фізичному сприйнятті концепту в існуючому оточенні. Також створення макету скоротить витрати та час реалізації віртуальної 3D моделі. Такий досвід є цінним для девелопера, тому що створення макету допомагає визначитися із концепцією», – поділився Артем Мочульський.
Він вважає, що девелоперу необхідно приймати участь на кожному етапі реалізації проєкту, а також співпрацювати з архітектором.
«Девелопер та архітектор мають працювати в команді. Архітектор створює концепцію проєкту з візії девелопера. Девелопер, за допомогою різних інструментів та фахівців, оцінює успіх концепції. Далі архітектор проєктує об’єкт, який відповідає вимогам чинних норм та створює цінність для потенційного покупця. Відсутність взаємодії та порушення комунікації між архітектором та девелопером може створити ризики для проєкту», – пояснює інженер.
Взаємодія між архітектором та девелопером вимагає тісної співпраці та розуміння, оскільки кожен з учасників вносить свій внесок для досягнення спільної мети. Архітектор виступає ключовою фігурою, розробляючи дизайн та концепцію, враховуючи естетичні, функціональні та технічні аспекти. На основі цього формується оцінка та уявлення людей про девелопера.
Успішні проєкти створюються у синергії між девелопером та архітектором. Вони враховують інтереси та потреби не тільки бізнесу, а й громади, сприяючи сталому розвитку та збереженню архітектурного середовища міста.
