Британський режисер Пол Томас створив документальний фільм «Архітектори надії» (Architects of Hope), який розповідає про українських архітекторів, які й далі працюють над своїми проєктами навіть у часи повномасштабної війни Росії проти України. Серед героїв фільму — викладачі Київської школи девелопменту.
Фільм «Архітектори надії» розповідає архітектурні бюро Олега Дроздова, Дмитра Аранчія, Buro Architects Антона Олійника, IK Architects Катерини Ярової та Urbanyna architects Максима Головка. Вони діляться своїми спогадами про перші дні війни та досвідом швидкої адаптації до нових реалій. Фільм не тільки про те, як їм вдалося зберегти свої проєкти, але і про переосмислення ролі архітектора під час війни. До повномасштабного вторгнення ці архітектурні бюро змінювали архітектурний ландшафт України, а тепер вони зосереджені на практичних рішеннях, таких як модульні житлові системи Unit-E від Дмитра Аранчія та реконструкція шкіл у Харкові й сучасних медичних закладів від Олега Дроздова.
Антон Олійник та Максим Головко викладають у програмі Містотворці основи архітектури та містобудування. Вони навчають студентів орієнтуватися в законодавстві, місцевих правилах забудови, містобудівних практиках конкретного міста, архітектурних стилях та контексті оточуючого навколишнього середовища тощо.
У рамках навчання проходить воркшоп спільно з Харківською школою архітектури, зокрема, студенти навчаються створювали архітектурний макет майбутнього проєкту. Катерина Ярова була гостем подкасту Містотворці, у випуску якого йшлося про виклики та можливості для архітекторів під час війни.
Частина фільму присвячена змінам в архітектурній освіті через війну, зокрема, Харківській школі архітектури — першому приватному закладу вищої архітектурної освіти в Україні. Після повномасштабного вторгнення Школу було релоковано до Львова, що дало можливість продовжувати навчання в очному форматі. Ба більше, ХША стала першим закладом, який адаптував свою програму до умов війни. Наприклад, у цьому році ХША запустила нову магістерську програму, що передбачає тісну співпрацю з громадами, результати якої будуть у вигляді практичних рішень для відбудови.
Професія архітектора під час війни не тільки трансформується, але і стає важливим елементом відновлення суспільства. В умовах руйнувань, спричинених війною, архітектори змушені вирішувати складні завдання — від швидкого проєктування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб до стратегічного планування майбутньої післявоєнної реконструкції міст. Війна змушує переосмислити традиційні підходи до архітектури: будівлі повинні не лише відповідати новим вимогам функціональності, а й забезпечувати безпеку та витримувати пошкодження.
Професіонали цієї галузі стають учасниками великих процесів переосмислення ролі архітектури в умовах кризи. Сучасний архітектор у період війни — це не тільки дизайнер простору, а й соціальний інженер, здатний бачити майбутнє міст через призму відновлення суспільства. Особливий акцент робиться на розробці модульних будинків, тимчасових захисних споруд, нових типів медичних та освітніх закладів, а також простору для громадського використання, які зможуть стати основою для сталого відновлення.
Роль архітектора в часи війни виходить за межі проєктування будівель — це проєктування нового майбутнього, яке повинно поєднувати сучасні рішення з повагою до історії і забезпечувати довготривалу стійкість нації до нових викликів.
Дивитися трейлер до фільму за посиланням.
