Сучасні житлові комплекси, особливо ті, що проєктуються з концепцією закритих територій, часто стають об’єктами суперечок. Одні критикують паркан як символ ізоляції, інші вбачають у ньому спосіб організації простору. Дмитро Васильєв, СЕО та головний архітектор компанії Archimatika у другій частині подкасту Містотворці розповідає про причини встановлення парканів у нових ЖК та пояснює, як це впливає на порядок і середовище.
Попит на порядок: чому мешканці підтримують закриті території?
«Найважливішим чинником у підтримці дисципліни в ЖК є мешканці. Вони хочуть порядку, тому активно реагують на порушення: фіксують номери авто, які неправильно припарковані, і звертаються до управляючих компаній із вимогою вжити заходів», — пояснює Васильєв.
Такий «попит на порядок» виник через низьку якість міського середовища в Києві. Люди втомилися від запаркованих тротуарів, зруйнованих газонів, хаотичної реклами та інших проявів міської деградації.
«Люди хочуть жити в ідеальному місті — із рівними тротуарами, зеленою інфраструктурою, регульованою рекламою і без сміття. І наші проєкти, завдяки своєму масштабу, дають їм таку можливість», — додає архітектор.
Закриті території стають відповіддю на цей запит. Мешканці готові підтримувати порядок, який панує в ЖК, і прагнуть, щоб створене середовище залишалося впорядкованим якомога довше.
Паркан як засіб захисту середовища, а не безпеки
«Існує хибне уявлення, що паркани в закритих ЖК встановлюють для підвищення безпеки. Але це не так», — наголошує Дмитро Васильєв.
За його словами, паркан не забезпечує захисту майна чи людей: «Якби проблему безпеки можна було вирішити парканом, ми б усі жили в безпечному світі. Насправді паркани захищають середовище проєкту на початковому етапі».
Основна проблема в тому, що на момент здачі проєкту мешканці ще не заселилися. Протягом року-півтора територія залишається без постійних користувачів, які б дбали про неї. Натомість нею починають користуватися мешканці сусідніх районів, середовище яких часто менш впорядковане.
«Люди, які не інвестували в створення цього простору, не сприймають його як цінність і, відповідно, не бережуть його. У результаті середовище може деградувати ще до заселення», — пояснює архітектор.
Тому паркани тимчасово захищають територію до формування власного соціуму. Коли мешканці заселяються, випрацьовуються спільні правила і громада починає сама дбати про простір.
Роль громади в підтриманні порядку
Закриті ЖК, зокрема, «Комфорт Таун», «Файна Таун», «Республіка», доводять, що саме громада стає головним гарантом порядку.
«На прикладі Комфорт Тауна ми бачимо, що проєкт успішно функціонує вже понад 10 років. На сьогодні доступ до території без ключів є можливим, і наявність чи відсутність паркану більше не впливає на її доступність. Проте головним досягненням залишається сформована культура мешканців: тут не паркуються на тротуарах, не залишають авто на газонах і дотримуються правил благоустрою,зокрема, обов’язково прибирають за собаками. Це результат спільної роботи громади, яка підтримує встановлені норми», — розповідає Васильєв.
На відміну від старих кварталів, де правила часто ігноруються, у закритих ЖК діє принцип взаємного контролю. І це, за словами архітектора, дає можливість зберігати порядок навіть після того, як паркани стають зайвими.
«Після формування громади паркани можна прибирати. Громада вже випрацювала правила й поширює їх на всіх гостей», — додає він.
Закриті ЖК та комерція
Критики закритих ЖК часто вказують на те, що паркани заважають розвитку внутрішньої комерції, обмежуючи доступ зовнішніх відвідувачів. Васильєв не погоджується із цією думкою.
«У великих ЖК комерційні приміщення розраховані на мешканців самого комплексу. І вони цілком спроможні підтримувати цю комерцію. Внутрішній попит забезпечує бізнесу стабільний дохід», — зазначає він.
Важливість відкриття нових середовищ для міста
Закриті житлові комплекси, незважаючи на численні переваги для мешканців, викликають запитання щодо їхньої інтеграції в міський простір. Дмитро Васильєв підкреслює, що нові впорядковані середовища мають не тільки слугувати своїм мешканцям, а і стати прикладом для розвитку інших районів міста.
«Поступово ми змінюємо ставлення людей до міського середовища, показуючи гарні приклади організації простору. Люди починають сприймати ці стандарти як належне і так само вимагати їх від місцевої влади та забудовників. Це поступово змінює загальну ситуацію. Водночас прикрим залишається той факт, що цей позитивний досвід часто не доходить до мешканців пострадянських районів. Вони залишаються поза цим процесом, що уповільнює трансформацію їхніх середовищ Ми маємо показувати, що можна жити якісніше, і для цього не потрібно їхати до Голландії чи Швеції. Приклади нових ЖК допомагають змінювати ставлення до міського простору», — каже архітектор.
У багатьох пострадянських районах люди звикли до низької якості міського середовища: нерівні тротуари, зруйновані газони, хаотична реклама, проблеми з освітленням та парковками. Ці недоліки стали настільки звичними, що багато хто навіть не розуміє, як можна жити інакше. Він наголошує, що досвід закритих ЖК із впорядкованими територіями може допомогти іншим районам трансформуватися та підвищувати свої стандарти.
Як відкриття середовищ змінює міста
1. Встановлення нових стандартів.
Кожен відкритий ЖК стає прикладом, що показує, як має виглядати сучасне міське середовище. Ці стандарти стають орієнтиром для проєктування нових районів.
2. Формування громадського попиту на якість.
Відвідувачі впорядкованих ЖК починають цінувати порядок і комфорт, усвідомлюючи, що це не розкіш, а базова необхідність. Це змінює їхні вимоги до міського простору загалом.
3. Інтеграція нових практик у старі райони.
Люди, які проживають у старих районах, поступово переймають нові звички та правила. Наприклад, створення ОСББ, облагородження дворів і спільне фінансування благоустрою — усе це стає звичними практиками завдяки впливу нових ЖК.
Паркан: тимчасова необхідність чи постійна ізоляція?
Закриті території в ЖК — це не ізоляція, а спосіб створити впорядковане середовище, яке згодом можна відкрити для всіх.
«Ми будуємо нові квартали, створюємо нове середовище. І паркани — це лише етап, який допомагає захистити цінність проєкту до формування громади», — підсумовує Дмитро Васильєв.
Отже, паркани не лише виконують функцію захисту нового середовища, а і стають символом переходу від пострадянської забудови до нового рівня життя, де панує порядок і повага до простору.
