Студенти програми Містотворці під час виїзного модуля у Львові відвідали ультрасучасний центр протезування, реабілітації, реконструктивної хірургії і психологічної підтримки дорослих і дітей, які отримали травми внаслідок війни, — Superhumans Center. Заклад задаватиме стандарти щодо безбар’єрності не тільки медичних, а і всіх інших громадських просторів України.
Як сказала перша леді Олена Зеленська на відкритті центру: «відновлена Україна — це країна, де розвиток людей не обмежують ані вік, ані фізичний стан, ані упередження, ані фінанси».
Створення доступної та людиноцентричної архітектури — це стандарт для девелопера нової генерації. Фізична інклюзивність всіх просторів та мобільність без обмежень для всіх — це не додаткова опція, не виняток, а правило, якого мають дотримуватися всі учасники містобудівних процесів. Девелопери мають вже планувати нові об’єкти за принципом універсального дизайну, коли об’єкти можуть використовуватися усіма людьми без необхідності адаптації чи спеціалізованого проєктування. Це дозволить українцям, які пересуваються на кріслах колісних, комфортно та вільно почувати себе на вулицях, а також формувати дійсно інклюзивне суспільство.
Координаторка будівництва центру Юлія Селезньова розповідає, що на сьогодні Superhumans Center на 98 % доступний і безбарʼєрний для всіх людей з інвалідністю.
«Безбарʼєрність це про гідність і повагу до людини з інвалідністю. Людина хоче й має бути самостійною, але фізичні бар’єри й недоступні будівлі перешкоджають у цьому. Людина може мати найкращій у світі протез, але має розуміти й мати, куди на ньому виходити й що ним робити. Якщо світ навколо недоступний — людина буде сидіти вдома, як це було після Другої світової війни, де людей з інвалідністю відправляли подалі від цивілізованого світу», — пояснює Юлія Селезньова.
Superhumans Center створює нову картинку безбарʼєрної Украйни, на власному прикладі показує, як із недоступної радянської будівлі створити ультрасучасний центр з огляду на потреби всіх людей з інвалідністю. За словами координаторки будівництва, у центрі самостійно може пересуватись як людина в кріслі колісному, бо всі підлоги «в нуль», так і людина з порушенням зору, бо є тактильні елементи доступності, починаючи з вулиці й до необхідних кабінетів.
.png)
Зараз команда центру веде активну просвітницьку діяльність, показуючи на власному прикладі важливість безбар’єрності. Проєкт був реалізований не лише командою дизайнерів, архітекторів, проєктантів і будівельників, а також злагодженою роботою з консультантами з безбар’єрності Уляни Пчолкіної на всіх етапах.
Київська школа девелопменту переконана, що безбар’єрність має стати одним із головних принципів повоєнної відбудови України. Повномасштабна війна загострила необхідність змін, тому починати потрібно вже зараз. Отже, ми прагнемо донести наявним та майбутнім девелоперам важливість безперешкодної архітектури й дати основу для створення таких проєктів. У рамках програми є лекції з урбаністики та доступності, створення безбар’єрних середовищ та громадських будівель.
Програма Містотворці має ідейного вдохновителя — українського філософа Григорія Сковороду. На зруйнованій росіянами стелі в Харкові були його слова: Ми створимо світ кращий. Це сигнал нам, який має бути реалізований через конкретну дію створення нового середовища для людей — без барʼєрів. Для маломобільного населення, людей із порушеннями комунікації, цивільних та військових, які постраждали внаслідок війни.
Сьогодні на безбар’єрність починають звертати все більшу увагу в містах. Це стосується житла, публічних місць, державних структур, транспорту, вулиць тощо. Модернізація та нове будівництво мають базуватися насамперед на дотриманні норм безбар’єрності. Уже зараз зароджуються потреби українських девелоперів в інклюзивному проєктуванні, а для того, щоб вони масштабувалися, замовник має розуміти всі практичні переваги такого дизайну.
В Україні прийняли Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та сформували план її реалізації. Також розробляються цільові програми, які передбачають практичне втілення принципів безбар’єрності в різних сферах життя.
Раніше були затверджені нові будівельні норми «Інклюзивність будівель та споруд», а також норми проєктування вулиць, вуличного освітлення, ігрових і спортивних майданчиків; внесені правки до ДБН Б. 2.2 – 5:2011 «Благоустрій територій». На жаль, часто можна спостерігати порушення або взагалі ігнорування цих норм.
Засновник девелоперської компанії 450 group та студент програми Містотворці Олександр Рябчун, який планує будувати колівінг для військових, розповів, що в Україні сьогодні мало архітекторів, котрі вміють створювати повністю інклюзивні проєкти.
«Superhumans Сenter з погляду архітектури та планування – це перший такий безбар’єрний простір в Україні. Він протестований людьми на кріслах колісних. За словами керівниці проєкту, в Україні поки що немає архітекторів, які вміють створювати повністю інклюзивні простори. Аля завдяки експлуатації та тестуванню таких об’єктів у майбутньому ми будемо розуміти як будувати правильно», – розповів Рябчун.
Девелопер зауважив, що поки немає точних даних щодо мінімальних площ для людей на кріслах колісних, наприклад, при проєктуванні санвузла, щоб він був оптимізований та зручний.
«Ми плануємо спроєктувати квартиру, максимально зручну для людини на колісному кріслі та запрошуватимемо тестувальників. Внаслідок бойових дій в Україні збільшується кількість людей з ампутаціями – це наше теперішнє та майбутнє. Тому нові девелоперські проєкти мають проєктуватися з урахуванням принципів доступності та мати квартири, спеціально оснащені для людей на кріслах колісних», – ділиться засновник 450 group.
