Повномасштабна війна вплинула на тренди в архітектурі та дизайні не лише в Україні, а й у всьому світі. Серед нових тенденцій – зосереджені на громаді проєкти, безпечні й функціональні простори, спад у сегменті розкоші. Ми запитали лекторів та студентів програми Містотворці, як змінюються тренди на українському ринку нерухомості.
Світові події, зокрема війна в Україні, матимуть найбільший вплив на архітектуру у 2024 та наступних роках, оскільки країни почнуть «дивитися всередину» та стануть більш протекціоністськими, писало видання Dezeen. Війна викликала відчуття незахищеності у багатьох людей. Це має призвести до появи нових підходів у дизайні, які надають перевагу місцевим громадам і створенню безпечних просторів. Нова архітектура повинна бути створена з урахуванням різноманітних досвідів, перспектив, потреб та прислухатися до свого контексту й синхронізуватися з людськими емоціями.
Також серед основних трендів – модернізація, ревіталізація та переосмислення наявних будівель, створення багатофункціональних споруд.
Роман Сляднєв, засновник архітектурного бюро RIS та тьютор Містотворців, вважає, що архітектура буде ставати більш унітарною, функціональною і сухою. На його думку, великі дорогі бізнес центри і житлові комплекси з великими квартирами вже відходять у минуле. Новий попит спрямований на невеликі функціональні простори та мобільність в роботі, оскільки ніхто не ризикує інвестувати в масштабні проєкти.
«У нас було багато викликів за останні роки: фінансова криза, два російські вторгнення, ковід. І кожного разу після паніки і затишшя був підйом. І навіть зараз люди адаптуються до нової реальності. Окрім нашої війни, зараз світ очікує нові виклики та фінансові кризи, що теж впливає на архітектуру і бажання інвестувати. Але життя продовжується, люди не можуть сидіти і чекати найкращих часів. Як після кожного великого виклику, вони адаптуються до ситуації і рухаються вперед», – коментує архітектор.
Проте, з початком повномасштабної війни архітектори працюють на зарубіжні ринки: або самостійно проєктують, або беруть підряд. Але і в Україні ринок проєктування починає відроджуватися, тому саме зараз не вистачає кваліфікованих спеціалістів. З урахуванням цих факторів нас чекає збільшення вартості та термінів проєктування, підсумовує Сляднєв.
Виконавчий директор компанії Ribas Hotels Group та лектор Містотворців Андрій Маренчук розповів, що внаслідок коронавірусу та повномасштабної війни у готельній сфері з’явився тренд на багатофункціональність приміщень.
«Раніше вони призначалися під одну конкретну функцію, наприклад, конференц-зал чи ресторан. Наразі ж присутня тенденція до об’єднання інфраструктурних приміщень. Це може бути ресторан, що вміщує коворкінг або спеціальні місця для роботи, банкетний зал, що трансформується в конференц-зал. Крім того, змінюється і комплектація номерів. Так, готельєри розміщують в кімнатах більш зручні крісла та столи, адже тепер номер – це місце не тільки для відпочинку і сну, а й для зосередження на робочих завданнях», – розповідає Маренчук.
Крім того, функціональні приміщення готелів мають бути відкритими для місцевого населення, а не лише для туристів. Тож заклади розміщення стають більш доступними, спрямовуючи зусилля на те, щоб стати центрами активностей для містян. Так, жителі міст можуть відвідати ресторан, конференц-зал або інший заклад у складі комплексу.
Однак не лише функціональність готелів зазнає змін: дизайнерські напрями також еволюціонують і спрямовують увагу на природність та спокій. За словами Маренчука, зараз частіше застосовуються органічні матеріали, текстури, а природні кольори стають все більш популярними. Це зумовлено тим, що для багатьох людей готелі є справжніми оазами спокою, де вони можуть відпочити від міського життя.
«Для цьогого тельєри створюють комфортне середовище, що відображається і в кольорах, і в освітленні, щоб людина могла відірватися від зовнішніх ліхтарів, рекламних таблоїдів, дуже активного трафіку, який є в містах. Тобто тренд полягає в тому, що готелі стають не ще однією емоцією, а навпаки – місцем, де зупиняється час»,– пояснює директор компанії Ribаs Hotels.
Війна вплинула на популярність концепції апарт-готелів, особливо в західних областях. Люди можуть приїздити в такі апартаменти на тривалий період і працювати віддалено. Загалом поєднання відпочинку та роботи у світі нині є популярною тенденцією.
Комерційна директорка Інтергал-Буд та лекторка Містотворців Анна Лаєвська пояснює, що питання безпеки наразі – один з найважливіших аспектів щодо попиту та вподобань споживачів, адже війна змінила пріоритети людей у виборі житла.
«Якщо раніше звертали більше уваги на естетику, зокрема, панорамні вікна, останні поверхи, дорогі матеріали, то на сьогоднішній момент більше дивляться на наявність укритів, власної інфраструктури – мікромісто всередині ЖК. Покупці цікавляться низькими поверхами – вони ніколи не користувалися таким попитом як зараз. Раніше обирали максимально компактні квартири, тепер попитом користуються більш просторі приміщення. Люди почали купувати комори під зберігання речей, які можна використовувати як укриття. Підземні паркінги – топ продажі», – розповідає Лаєвська.
При купівлі квартири увагу звертають на технологію будівництва – монолітно-каркасні будинки мають перевагу через свою надійність. Автономність будинку буде перевагою у виборі.
Оздоблення обирають якісне, але не надто дороге. Є багато матеріалів українського виробництва високої якості – тому на ринку частково спостерігається імпортозаміщення.
Олександр Рябчун, засновник київських колівінгів ONE та студент Містотворців, вважає, що безбар’єрні рішення та наявність укриття у будинках стають новим стандартом. Люди, повертаючись з європейських країн, змінять свої вподобання відповідно до отриманого досвіду. Наприклад, переосмислять просту, стриману, мінімалістичну архітектуру та відмовляться від надмірної люксовості.
«У будинках створюватимуть спільні простори, зокрема, коворкінги, дитячі кімнати та інші місця, де люди можуть спілкуватися, формувати ком’юніті. Ми будуємо колівінги та розуміємо важливість створення спільноти та необхідність загальних зон для мешканців», – ділиться Рябчун.
За його словами, тенденція до підтримки українських виробників спостерігається вже зараз і в майбутньому буде лише посилюватися.
